4 аспекти вивчення звукової системи мови
Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови. Артикуляція - сукупність рухів огранів мовлення при вимові певного звука. Для кожної мови цей процес має певні особливості. Наприклад, французьке r твориться выбрацією маленького язичка - увули, тоді як українське р є передньоязиковим. і голосні, і приголосні звуки розрізняються за артикуляційними характеристиками. Акустичний(фізичний аспект) у вивченні звуків. Звук - найменша неподільна одиниця мовлення, яка утворюється апаратом мовлення, має фізичну природу, і виконує в мові певну функцію. Фізичний аспект - виявляється в звучанні звука, завдяки якому мовлення може передаватися і сприйматися. Три аспекти вивчення звуків мови. Система мови, структурні елементи мовної системи, її рівні. Розділи мовознавчих дисциплін. Поняття синхронії та діахронії. Акустична характеристика звуків мови. Будова мовного апарата. Розрізн 3 аспекти вивч звуків мови. 1)акустичний(фізичний). Вивчає зв мови як звичайних явищ природи. Визначає його інтенсивність, висоту, тембр, тон, тривалість у часі. 2)фізіологічний (артикуляційний). Дослід жує роботу мовних органів у процесі творення звуків. Звук як функціональну одиницю мови, або фонему вивч окремий розділ - фонологія. №14 приголосні фонеми сум. До фонологічної системи сулм входить 33 приг фонеми. Зубні передньоязикові. Д, т, з, с, дз, ц, л, н, д’ т’, з’, с’. Ясенні передньоязикові. Х - ка модифікацій фонем укр. Вивчення звукової системи мови на певному етапі її розвитку може здійснюватися в чотирьох аспектах. Артикуляційний (фізіологічний)аспект, із погляду якого звуки вивчаються як наслідок певних рухів мовних органів. Акустичний (фізичний) аспект передбачає вивчення звуків із погляду їх звучання, тобто як явища акустично - фізичного. Перцептивний (сприймальний) аспект передбачає вивчення звуків із погляду їх сприймання і розуміння. Соціальний (функціональний, лінгвістичний) має на увазі вивчення ролі звукової сторони мови з погляду її смислових функцій. Залежно від аспектів вивчення мовни. Предмет фонетики – звуки мовлення. Звук - це найменша неподільна одиниця мовного потоку, що виділяється в результаті спеціального фонетичного аналізу й використовується для побудови складів і фонетичних одиниць вищого рівня, за допомогою яких висловлюються думки. Завдання фонетики – вивчення особливостей творення звуків мовлення, їх класифікація, характеристика звукових змін, визначення й характеристика складу та наголосу.
У процесі спілкування використовуються лише чітко окреслені звуки мовлення, а не всі ті, що їх може творити мовний апарат людини. Звуки мови, їх вивчення і класифікація. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків. Будь - яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження - це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова форма мови є об єктом фонетики. Phone голос, голосовий звук, ph. S звуковий) - наука, яка вивчає звуки мови. Осібно виділяють зіставну фонетику, яка виявляє і характеризує спільне й відмінне в звукових системах та просодичних засобах двох чи більше мов. Фонетика має велике практичне значення. Функціональний аспект звуків мови виступає предметом вивчення у фонології. Якщо фонетика з’ясовує фізично - акустичну природу звуків, їх силу, висоту тону, тембр, а також особливості творення звуків мовними органами людини, то фонологія вивчає функції звуків, їх роль у розрізненні значення і форми слів, встановлює систему фонем, їх варіанти, відтінки. Залежно від завдань дослідження звукової системи мови фонетика поділяється на описову та історичну.
Значним досягненням у вивченні звукової системи сучасної української. Мови є колективна фундаментальна праця «сучасна українська літературна. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука. Тембр – звукове забарвлення, що виникає внаслідок накладання на основний тон додаткових тонів, які є вищими від основного. Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.
Всі звуки мови поділяються на голосні й приголосні, які розрізняються співвідношенням тону (голосу) і шуму.
Якщо голосні складаються з чистого голосу, і шуму в них немає, то приголосні складаються з голосу і шуму або лише з шуму.
Отже, голосні – це тональні звуки. Приголосні обов’язково містять у собі шум. Акустика звуків включає 5 ознак. Висота – залежить від кількості коливань в одному акті мовлення і в процесі говоріння весь час змінюється. Такі зміни висоти голосу лежать в основі інтонації – ритмодинамика. Вивчають звуки мовлення у трьох аспектах. Фізичному, фізіологічному і лінгвістичному.
Ф і з u ч н u й (акустичний) аспект звука виявляється у його звучанні, завдяки якому мовлення може передаватися і сприйматися. Зважаючи на фізичну природу звука, його визначають як коливання пружного середовища (повітря). Фізіологічний (біологічний) аспект включає репродуктивний компонент (творення звуків апаратом мовлення) і перцептивний компонент (сприймання звуків слуховим апаратом). Лінгвістичний (соціальний, функціональний, мовний аспект полягає у розгляді звуків з точки зору їх функціонального навантаже.
Описова фонетика займається вивченням звукової системи даної мови на певному етапі її розвитку.
Це вивчення може здійснюватися в чотирьох ас - пектах. З погляду артикуляційного звуки вивчаються як наслідок певних рухів мовних органів. Перцептивний (сприймальний) аспект передбачає вивчення звуків з погляду їх сприймання і розуміння. Лінгвістичний (соціальний, фонологічний) аспект має на увазі вивчення ролі звукової сторони мови з погляду її смислових функцій. Лак, лук, лик; книга, книгу, книги) й под. Такі одиниці, що служать для розрізнювання слів і форм слів, називаються фонемами. Основні аспекти вивчення звуків. Звук людської мови – явище матеріальне (фізичне), а тому йому властиві ті самі ознаки, що і будь - якому звукові взагалі. Томузвук як одиниця фонетики вивчається у трьох аспектах. 1) акустичний (фізичний). Досліджуються ті ф і з и ч н і явища, котрі відбуваються при творенні звуків, — коливання повітря, звукові хвилі, частота звука, висота, сила, тривалість, тембр і т. Як явище природи звуки мовлення нічим не відрізняються від будь - яких інших звуків. Усі вони виникають у результаті коливання якого - небудь тіла. Струни музичного інструмента, даху під струменя. Звуки мови та аспекти їх вивчення. Поняття про фонему як основну одиницю фонології, її функції. Коротка історія вивчення фонетики української мови. Науково - лінгвістична транскрипція. Фонетика (від грецького phonetikos – звуковий) – розділ мовознавства, який вивчає звукову систему мови у зв’язку з її смисловою роллю та різноманітні звукові зміни, що з’являються у мовленні при сполученні звукових елементів між собою. Фонетика – багатоаспектна лінгвістична дисципліна. Звукові зміни, спільні для багатьох мов цікавлять з а г а л ь н у ф о н е т и к. Звукова природа певної мови або якоїсь групи мов становить об’єкт к о н к р е т н о ї ф о н е т и к. О п и с о в а ф о н е.
1) пропедевтичний етап (початкові класи). 2) систематичне вивчення фонетики, графіки, орфоепії (5, 6 клас); 3) розгляд фонетичних явищ при вивченні будови слова, словотвору і граматики (5 - 9 класи); 4) етап узагальнення і систематизації вивченого. Учні 1 - 4 класів на уроках мови, читання і письма удосконалюють навички правильного вимовляння звуків мови та позначення їх буквами на письмі, вчаться розрізняти поняття звук і буква, поділяти слова на склади, визначати наголошені й не.
Фізичний аспект у характеристиці звуків 104. Фізіологічний аспект у вивченні звуків 106. Лексико - семантична система мови поняття лексико - семантичної системи словниковий склад мови. історичні зміни словникового складу мови причини історичних змін у лексиці архаїзми неологізми запозичення історична лексикологія та етимологія. Фразеологія поняття фразеології класифікація фразеологізмів. Лексикографія поняття лексикографії типи словників. Критерії виділення частин мови з історії питання про частини мови частини мови в різних мовах характеристика основних частин мови. Словосполучення і речення поняття словосполучення. Три аспекти у вивченні звуків мови. Робота мовленнєвого апарата (2 години). Предыдущая 91011 12 13 14 15 следующая. Сформувати у студентів уявлення про фонетичний рівень мови як один із ярусів загальної системи мови. Предмет фонетики в її теоретичному й практичному аспектах. як творяться звуки мови. які коливання пружного тіла утворюють музикальні звуки, а які коливання не утворюють музикальні звуки. що слід розуміти під основним тоном звука і обертоном. чим визначається висота, тембр звука. яка роль резонатора. Звуки мови, так само як і всі інші звуки, характеризуються такими акустичними ознаками, як. 1) наявність (переважання) тони (музичного тону, голосу) або шуму; 2) сила, гучність, або інтенсивність; 3) висота тону; 4) довгота, тривалість, або кількість; 5) тембр. Наявність (переважання) тони або шуму залежить від характеру коливання пружного тіла, що утворює звук, наприклад, металевої пластинки, корпусу дзвони, струни музичного інструменту, голосових зв язок. За цією ознакою серед звуків, в тому числі і звуків мови, розрізняються тони і шуми. Серед звуків мови тони утворюються при зближених, напружених і вібруючих голосових зв язках, шуми - при голосових зв язках ослаблених, ненапружених. Аспект у вивченні звуків мови. У кожній мові існує величезна різноманітність звуків. Але все різноманіття звуків мови, можна звести до необхідного числа одиниць, що беруть участь у смисловій диференціації слів або їх форм. Розгляд звуків мови з точки зору їх функцій у мові називається функціональним (фонематичним, власне - лінгвістичним) аспектом дослідження звукової матерії мови, який виділяється в сучасному мовознавстві в особливу область - фонологию. P align= justify > фонологія - розділ мовознавства, що вивчає звукову сторону мови з точки зору тієї функції, яку звуки виконують; того місця. їх з іншими одиницями цієї системи. Два напрямки дослідження звукової системи мови в українському мовознавстві. Представники різних фонологічних шкіл про поняття “фонема”. Фонологічна концепція петра коструби. Ще одним аспектом вивчення звуків людської мови є лінгвістичний, або фонологічний, тобто аналіз звуків як функціональних одиниць мовної системи. Фонологічний аспект дослідження у лінгвістичній науці вважається центральним, провідним, а чисто фонетичний напрям (анатомо - фізіологічний та акустичний аспекти) вивчення звуків людської мови відіграє допоміжну роль, але без такого дослідження не можна правильно визначити систему фонем будь - якої мови та дати їх повну і всебічну характеристику.
Поняття про фонему 5 1. Поняття та функції фонеми 5. Усі ж фонеми мови творять єдину систему, в якій кожен член протистоїть усім іншим, відрізняється від них. У цій системі виділити будь - яку фонему можна саме тому, що їй якісно й функціонально протистоять інші фонеми.
Коментарі
Дописати коментар