драматургія кінця 19 початку 20 століття
Підручник з зарубіжної літератури (рівень стандарту). Міляновська - нова програма. У 9 класі ви ознайомилися з особливостями розвитку драматургії на межі xix і xx століть. Тож згадаймо основні особливості цього періоду.
Однією з головних рис театрального мистецтва у європі кінця xix століття стали пошуки нових шляхів у зображенні дійсності. Драматурги прагнули самореалізації і пропонували новий погляд на людину і світ. Вони намагалися зламати усталене уявлення про закони мистецтва, яке, з одного боку, опиралося на вікові традиції класичного. Зміни в драматургії кінця xix–початку xx століття у 9 класі. Може бути особливо корисним у дистанційному навчанні, під час самостійної роботи на уроці або домашього завдання. Конспект на урок зарубіжна література скачати. Зміни в драматургії кінця xix–початку xx ст. Помітний внесок у розвиток драматургії кінця xix - початку xx століття здійснили англійський письменник о. Уайльд, французький драматург е.
Ростан, відомий літератор і мистецтвознавець р. Уайльда - особлива сторінка його творчості. 1894 - 1895 роки ознаменовані постановкою відомих комедій жінка, не варта уваги, ідеальний чоловік, як важливо бути серйозним. Хіх століття почалося з пишного розквіту романтичної драми. У драматургії популярність романтизму пояснювалася нестабільністю суспільного життя після французької революції. Романтичний театр створив драму сильних почуттів і однозначних моральних засад. Головні герої мелодрами вирішують складні проблеми життя в несправедливому світі, витримують усі знущання, моральну спокусу, і цього достатньо, щоб примусити глядачів хвилюватися. Але як ви вже знаєте, хіх століття — це доба реалізму.
Наприкінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’явилися нові герої, які протистояли вже не одне одному, а ворожій дійсності. Драма набула рис соціальних, філософських, психологічних. Мобінг (цькування) у педагогічному колективі. Ознаки, юридичні аспекти, алгоритм подолання. Зміни в драматургії кінця хіх – початку хх століття. Генрік ібсен(1828 - 1906). ібсена в розвитку світової драми, його новаторство. Драматургія ібсена дала початок новому напрямку в світовому театрі рубежу століть - новій драмі, серед представників якої були швед а. Стріндберг, німець г. Гауптман, бельгієць м. Метерлінк, англієць. Шоу, російські письменники. Щоб мати всі підстави для творчості, потрібно, щоб саме життя ваше було змістовним. Українська драматургія останніх десятиліть хіх — початку хх ст. Явила літературі і театру новаторські концептуально, різнопланові за стильовими ознаками, художнім мисленням сценічні твори. її символіка, зосередженість на внутрішній боротьбі характерів, пристрасна дискусійність, наповненість психологічно - екзистенційними ситуаціями означили відхід у слові і театральній дії від традиційної драми, утвердження нових стильових, виражальних можливостей у письмі та на сцені. На початку нового століття відбулися важливі зміни і в жанрі історичної драми – леся українка (“бояриня” (1910), “оргія”, “три хвилини”), віршована драма с. Черкасенка “про що тирса шелестіла” (1914), в. Пачовський (“сонце руїни (трагедія козацької україни)” (1908), “сфінкс європи” (1914), “роман великий” (1918)). Театр одержав ширші, порівняно з попередніми роками, можливості. Було дозволено урізноманітнювати репертуар, ставити й історичні п єси та драми, перекладені з інших мов. Драматургія цього часу була досить різноплановою, цікавою, набирала новаторських тенденцій. Найбільший вибір готових шкільних презентацій. З другої половини хіх ст. Драматурги шукали нових форм мистецтва, прагнули наблизити драму до сучасності, приділити більше уваги внутрішньому світу людини. Українська драматургія останніх десятиліть xix — початку xx ст. На сцені робітників, люмпенів, злидарів, а також звернення до таких тем, як спадкові хвороби або жіноче питання. Посилюється критичний і навіть викривальний пафос драматургічних творів, нерідко театр використовується з метою політичної пропаганди. інший шлях оновлення драми – переосмислення природи всіх елементів драматургічного твору.
Нові тенденції в драматургії кінця 19 - початку 20 століття (творчість г. історико - літературний процес кінця xix - початку 20 століття. Розвиток літератури невід ємний від розвитку суспільства. Література на межі xix - xx століть була тісно пов язана з усіма перипетіями свого часу.
Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу.
З числа найбільш прикметних рис, що формували обличчя людської цивілізації у першій пол. Містерії і трагедії в українській драматургії (кінець xix — початок xx ст. Спроба реконструкції жанрових ознак і естетичних вимог містері. Рецепція метажанру трагедії. Пародійна стилізація містерії і трагедії. Деструктивні процеси та жанрові зміни в українській драмі і мелодрамі кінця xix — початку xx століть. Мелодраматизація історичної драми. Жанрові аспекти адаптації романно - повістевого сюжету в українській мелодрамі. Найвизначнішою постаттю в українській драматургії другої половини xix століття є і. Він увійшов до історії української драматичної культури і як борець за національний театр, і як творець гостро соціальної драми та комедії. Його драми та комедії поряд із п’єсами кропивницького і старицького становили міцну основу репертуару українського реалістичного театру.
Коментарі
Дописати коментар