способи формування мотивів у неповнолітніх
Формування правової психології особистості здійснюється способом правової соціалізації, а її основою є правосвідомість. До цих регуляторів відносять мотиви, звички, установки, стереотипи тощо. Метою соціалізації є забезпечення введення особи у соціальне середовище, створення умов для максимальної реалізації її психологічного потенціалу, спонукання до саморозвитку.
У процесі соціалізації неповнолітній різною мірою, але неминуче проходить через життєві кризи, накопичення протиріч, можливо — через затримки і навіть зриви, болісні, спотворені форми самоствердження та визнання оточенням. Психологічні особливості формування особистості та поведінки неповнолітнього корисливого злочинця. Розглянуто особливості підліткового віку, генезис формування злочинної поведінки в дітей. Здійснено аналіз об’єктивних (загальних) та суб’єктивних (специфічних) детермінант злочинності неповнолітніх. Неповнолітній; корислива злочинність; девіантна поведінка; психологічна характеристика; попередження. ідлітковий вік уважають критичним, перехідним. Формування моральної та правової свідомості дуже впливає на мотиви діяльності молодих людей раннього юнацького віку.
Ці мотиви все частіше починають проходити через фільтр моральних та правових оцінок, все більше наповнюються конкретним і важливим для особистості життєвим змістом. Кримінальна відповідальність, таким чином, є одним зі способів охорони інтересів суспільства і його членів від злочинних зазіхань. Так, комісії у справах неповнолітніх розглядають матеріали на підлітків, які вчинили тяжкі та небезпечні для суспільства злочини, але не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Формування мотиву злочину.
Закон не розкриває поняття мотиву злочину.
У мотиві злочину знаходить відображення також і особистісний сенс зробленого людиною вчинку.
У особистості - широкий діапазон мотивів, що обумовлює багатоплановість і багатосторонність мотивації дій. Саме це зіткнення викликано соціально осуджуючим способом життя винного, його негативними соціально - психологічними особливостями, прагненням до задоволення збочених і деформованих потреб (у насильстві над іншими, у перевазі над оточуючими, бажанні володарювати, егоцентризмі). Це породжує соціально осуджувані мотиви поведінки (озлоблення, помста, хуліганські спонукання). Мотивація навчальної діяльності - один із засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності активного засвоєння змісту освіти, яка залежить від рівня сформованості мотивації, учіння школярів. Оскільки особистісно - зорієнтоване навчання спирається на положення, що тільки особистісно - значущі поняття засвоюються учнем, проблема формування мотивації учіння дуже актуальна. Наукова робота на урок психологія скачати. Невміння неповнолітнього вирішувати проблемні ситуації та задовольняти потреби соціально прийнятним засобом; відсутність чіткої системи норм і цінностей у середовищі, де дитина виховується. Провідним мотивом його є потреба бути ними визнаним. Дружба та служіння їй стають головними цінностями. На формування почуття дорослості та його вияв (формальна самостійність або реальна, зовнішня форма виявлення дорослості або глибоке почуття) суттєвий вплив справляє система відносин, у яку включений підліток — визнання (або невизнання) його дорослості батьками, вчителями, друзями становлення особистості. Ухвалення соціальних значень і освіту особистісних смислів вчення знаходять вираз в целеобразовании і особливості мотивації. У підлітковому віці система мотивів навчальної діяльності розвивається як в напрямку нової якості колишніх, так і в напрямку народження нових мотивів. Загальна структура мотивації навчання включає 1. Мотиви протиправної поведінки неповнолітніх. Правове виховання школярів як засіб корекції. Формування правосвідомості в підлітків - правопорушників. 1соціально - психологічні проблеми формування правосвідомості в підлітків. Правовое виховання в школі. Привласнюють таким способом чужі речі і гроші підлітки часто вважають себе хоробрими, бунтівними і романтичними порушниками спокою, але ні в якому разі не правопорушниками. Досить поширеним явищем буває привласнення чужого підлітками в діяльності ігрового типу або по мотиву пустощі. • присутність спостерігачів. Для кривдника, головним мотивом якого є самоствердження і демонстрація влади, вчинення насильницьких дій без свідків втрачає сенс; при свідках акти насильства відбуваються частіше і з більшою травматизацією для потерпілого; присутність дорослих може запобігти або призупинити насильство. Мігранти та представники етнічних меншин частіше за інших зазнають цькування в школі. У свою чергу, ті, до кого ставляться зі зневагою, можуть проявляти фізичне насильство проти своїх кривдників. Для маргіналізованих дітей і підлітків фізичне насильство і психологічний тиск на інших стає способом відновлення соціальної справедливості та самоствердження. Біологічні мотиви, забезпечують фізіологічне виживання організму (найчастіше підліток годує себе, батьків - алкоголіків і молодших братів і сестер). Вкрав їжу, дрова і т. Загальногуманних мотиви, задовольняють особисті потреби рідних і близьких. Злочинність неповнолітніх має свої особливості, які проявляються в рівні і динаміці такий злочинності, в причинах, умовах і мотивації злочинів, скоєних неповнолітніми. — щире й відверте спілкування з неповнолітніми; — надання неповнолітнім психологічної та іншої допомоги, необхідної їм для подолання труднощів у різних сферах життєдіяльності (зрозуміло, у ме - жах закону); 88. Соціальна педагогіка. Теорія та практика № 2, 2011. ~ визначатися вузько особистими мотивами. Прикладом таких мотивiв може бути прагнення до особистого благополуччя (отримати високий соцiальний статус в групi, здобути у майбутньому престижну професiю та iн. Окрiм цих типiв мотивацiї п. Якобсон ще видiляє мотивацiю, закладену в самому процесi учбової дiяльностi (подолання рiзних труднощiв, iнтелектуальна активнiсть, реалiзацiя своїх здiбностей тощо) i мотивацiю, яка лежить у самiй учбовiй дiяльностi (задоволення допитливостi, розширення свiтогляду та iн. До основних понять, які використовуються в психології та педагогіці для пояснення спонукальних моментів у поведінці людини належать мотив і мотивація. Відповідні тлумачення пропонують і зарубіжні філософи, психологи й педагоги (м. Питання поділу, класифікації неповнолітніх правопорушників досліджувало багато вчених. У боротьбі мотивів їх безпосередні потреби виявляються сильнішими, ніж моральні почуття й наміри, і моральні мотиви реалізуються вже тільки у вигляді жалю з приводу вчиненого. У них виникає почуття страху перед несприятливими наслідками непокори, намагання уникнути покарання. Простежуються звички до безцільного проведення часу, споживчого способу життя, вуличного фольклору.
Motus - рух) - усвідомлена причина дій і вчинків людини. Будучи усвідомленим, мотив поведінки дитини є рушійною силою у її розвитку.
У період дошкільного дитинства відбувається формування нових видів мотивів, пов язаних з ускладненням діяльності дітей. Такими є пізнавальні і змагальні мотиви. Молодші і середні дошкільники нерідко у такий спосіб намагаються привернути увагу дорослого, закликати його до спілкування, поділитися з ним переживаннями. Це є причиною того, що діти, не дослухавши відповіді на свої запитання, перебивають дорослого і ставлять нові. Мотив – це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до дії. Він більш індивідуалізований у своїх проявах, ніж стимул. Батьки, яких потрібно порадувати оцінкою, приємне відчуття власної майстерності або відчуття учнями радості від відкриття нового. Отже, шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, пізнавальних суперечностей, використання різноманітних аналогій, створення ситуацій успіху тощо. Одним із найдієвіших методів мотивації навчання для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень має бути створення на уроці ситуації успіху.
Коментарі
Дописати коментар